Квіти, трави

Трава Аконіт: лікувальні властивості та протипоказання, як збирати та зберігати

Трава Аконіт: лікувальні властивості та протипоказання, як збирати та зберігати
Anonim

Аконіт - це трава, лікувальні властивості якої використовуються для зменшення запальних процесів, загоєння ран, а також для боротьби з хронічними та серцево-судинними відхиленнями. Рослина в народі так і називають – «борець». Використання його для терапії багатьох хвороб сягає своїм корінням в глибоку давнину. Трава популярна, здебільшого, в народній медицині.

Хімічний склад аконіту

У чистому вигляді рослину було виведено двома німецькими медичними дослідниками. Токсична трава саме в корінні містить найбільшу кількість небезпечних алкалоїдів.

Хімічний склад органічних сполук ділиться на три групи:

  • перша - тип аконітину, до складу якого входить аконін-основа та різні кислоти;
  • друга - тип гетератизину, куди входить лактонове кільце з різними радикалами;
  • третя - тип антизину, що містить пергідрофенантренове ядро.

У листі та стеблах знаходиться багато різних мікроелементів, мінеральних солей, вітамін С.

Важливо: так як рослина сильно отруйна, прийом препаратів на його основі проводиться при строгому контролі медиків.

Лікувальні властивості рослини

Лікувальна рослина має широкий спектр у медицині та гомеопатії, завдяки багатому складу та корисним властивостям.

Терапевтичні дії його різноманітні, тому їх використовують з метою:

  • знеболити;
  • зняти судоми;
  • припинити запальний процес;
  • викликати посилене виділення поту;
  • знищити бактерії;
  • зняти симптоми алергії;
  • заспокоїти.

До того ж трава має естрогенний, діуретичний та протимікробний ефект.Препарати лікують такі хвороби:

  • артрит;
  • остеохондроз;
  • туберкульоз;
  • виразка;
  • онкологія;
  • венерологія;
  • епілепсія;
  • серцево-судинна патологія.

Настойки та мазі використовують для розтирання хворих м'язів та зв'язок.

Як збирати та зберігати?

Для приготування домашніх ліків у народній медицині використовується сухе листя та бульби рослини. Перед тим, як їх збирати, необхідно надіти рукавички, щоб не виникав тривалий контакт рослини зі шкірою.

Важливо: навіть при невеликому пошкодженні аконіт виділяє отруйну дозу соку.

Клубні збираються з середини серпня і до середини осені. Викопавши рослину, слід відокремити від неї бульби та вичистити їх від землі. Потім промити їх у холодній воді і залишити сушитися під навісом або в духовці.

Оптимальним часом для збору листя є травень, поки рослина ще не зацвіла. Зібрану та чисту сировину підв'ялюють на сонці та просушують під навісом. Після просихання колір не повинен змінюватись. Один кілограм сухого продукту можна отримати з 4-х кілограмів свіжої сировини.

Зберігається просушена рослина в полотняних мішечках або в непрозорих ємностях. Покласти продукт краще на недоступні для дітей верхні полиці або закриті комори. Користуватися зібраною травою можна не більше двох років.

Застосування в народній медицині

Рослина застосовується в домашніх рецептах при багатьох патологіях. Його використовують у різних формах, але частіше це настоянки та мазі. Багаторічна практика довела їхню ефективність.

Настойка для лікування серцево-судинних хвороб

Атизиновий склад рослини благотворно впливає на серцево-судинну систему людини. Він активізує клітинний обмін, нормалізує серцевий ритм та дихання.

Щоб приготувати настоянку, необхідно взяти 10 грам бульб. Потім їх слід подрібнити та залити 5 склянками горілки або спиртовим розчином та залишити зберігатися на три доби. Місце має бути захищене від потрапляння сонячних променів.

Приймати слід так: капнути в ложку 2 краплі і запити великим об'ємом рідини.

Це треба робити перед їдою. Лікувальний ефект станеться, якщо настойку приймати регулярно.

Настойка для лікування мігрені та зубного болю

Трава добре знеболює, тому настойку активно використовують, коли болить голова чи зуб. Ліки виготовляють за наступним рецептом. Слід взяти півлітра горілки та 20 грам сухих бульб рослини. Все слід змішати і настояти 5-7 діб.

При мігрені готовий розчин по 1 чайній ложці втирається в область локації болю. Процедуру рекомендується виконувати перед сном. Від зубного болю настоянка втирається в ділянку, що турбується.

Якщо хворий добре переносить склад розчину, можна брати велику ложку розчину. Терапія проводиться не менше одного місяця.

Настойка для зовнішнього застосування

Використовують настоянку при захворюваннях та запаленнях шкіри, меланомі, дерматозі, бешиховому запаленні. Зовнішньо її застосовують при наступних хворобах:

  • при запаленні суглобів;
  • дегенеративно-дистрофічної патології суглобів;
  • міопатії;
  • ішіасе.

Для терапії слід взяти шматок марлі, бинту, нанести приготовану настоянку. Змочений матеріал втирається у шкіру двічі на день. Курс складає 30 днів.

Настій для лікування виразки дванадцятипалої кишки

Домашній розчин використовують від симптомів виразкових хвороб. Для настоянки беруться висушене листя в кількості 20 грам і півлітра спиртової рідини. Інгредієнти подрібнюються та настоюються у темному приміщенні.

Пити необхідно цілющий настій тричі на день. Порцію становить 1 столова ложка.

Відвар для промивання ран та фурункулів

Для терапії гнійних утворень готують відвар із бульб рослини. Сировина подрібнюється та заливається окропом. Потім ставиться на плиту і проварюється протягом 15 хвилин.

Після цього суміш забирається з вогню і проціджується. Промивати рани потрібно охолодженим відваром. На день необхідно виконувати 3-4 процедури.

Мазь на основі борця при ревматичних болях

Для зняття болю рекомендується використовувати мазі. Для їх приготування необхідно взяти 7 грам подрібнених бульб і склянку олії. Продукти змішуються і уварюються на водяній бані 15 хвилин.

Мазь масажними рухами, що залишилася, наноситься на місце, що турбується, тонким шаром. Процедура виконується 2-4 десь у день. Мазь не викликає подразнення, не сушить шкіру і добре вбирається.

Запобіжні заходи

Рослина є дуже отруйною, тому слід бути обережним при спілкуванні з ним. Після роботи потрібно ретельно, з милом вимити руки.

При тривалому контакті з аконітом без захисних рукавичок або при підвищенні зовнішньої дози людина може відчути:

  • печіння;
  • сверблячка;
  • нудоту;
  • блювоту;
  • оніміння кінцівок, язика, щік;
  • утруднене дихання.

При перших ознаках слід викликати невідкладну допомогу, оскільки отруєння може спричинити смертельний кінець. До приїзду лікарів потрібно пити багато солоної води та активоване вугілля.

Протипоказання

Рослина досить небезпечна, тому не варто експериментувати, не проконсультувавшись із лікарем. Терапія має протипоказання:

  • для вагітних і жінок, що годують;
  • дітям до 18 років;
  • за наявності алергічної реакції;
  • при черевному тифі;
  • дисфункції печінки;
  • при низькому артеріальному тиску;
  • людям із гіпотонією.

Зниження токсичності рослини в гомеопатичному використанні відбувається за допомогою спеціально підібраних доз.

Інтерес для лікування в народних рецептах становлять листя та бульби аконіту. Настоянки та відвари рекомендується застосовувати у комплексному лікуванні. Їх можна використовувати як ефективний засіб альтернативної онкології.

Ця сторінка на інших мовах: