Як виростити яблуню з насіння в домашніх умовах і чи можна

Для розмноження плодових дерев городники використовують кілька способів. Найбільш зручним та поширеним вважається спосіб висадки з насіння. За бажання виростити яблуню з насіння важливо розібратися, як правильно підготувати посівний матеріал та ґрунт. Також для розвитку дерев значення мають такі фактори, як подальший догляд, клімат та навколишні умови.

Переваги та недоліки методу

Спосіб розмноження плодових дерев має ряд порівняльних переваг та недоліків.

До позитивних моментів належать такі:

Яблуня, яка вирощена з насіння, виходить росла, довговічна, морозостійка і міцна.
Саджанець із насіння можна почати вирощувати в домашніх умовах і тільки потім перенести у відкритий ґрунт.
Для виконання посадки не потрібно спеціальних знань, достатньо слідувати покроковій інструкції.

Основним недоліком вирощування нових дерев із кісточок є той факт, що після висадки потрібно чекати кілька років, щоб саджанці виросли і почали плодоносити. Також до мінусів належить необхідність кількох пересадок на початку розвитку саджанця.

Правила підготовки насіння

Процедура вирощування плодового дерева вимагає попередньої підготовки яблучного насіння. Обробка посівного матеріалу необхідна при висадці як у домашніх, так і у вуличних умовах.

Підготовка насіннєвого матеріалу передбачає послідовне виконання простих дій, які може зробити вдома навіть початківець.

Промивання

Першим етапом підготовки насіння для вирощування саджанців є промивання. Для цього необхідно покласти насіння в ємність із нагрітою до кімнатної температури водою та акуратно перемішувати протягом 5 хвилин. Потім залишається злити воду та розкласти насіння на марлевій тканині. Процес обмивання посівного матеріалу необхідний для усунення верхнього покриття, яке може уповільнювати зростання.

Замочування

Промите насіння потрібно замочити на кілька діб у відфільтрованій воді для набухання. Температура рідини має становити 20-25 градусів. Щоб збільшити здатність насіння до проростання та запобігти появі інфекційних захворювань, можна додати у воду стимулятори росту.У спеціалізованих садівницьких магазинах представлено велику різноманітність даних препаратів, які можна підібрати з урахуванням сорту, що вирощується.

Стратифікація

Процес стратифікації передбачає спеціальне створення несприятливих умов для загартовування насіння.

В результаті стратифікації насіння готується до природних умов проростання. Вирізняють кілька різновидів стратифікації.

Першим способом є штучний, для якого необхідно:

перемішати насіння яблук з торфом і піском, дотримуючись співвідношення 1:3;
розбавити водою суміш, що утворилася до тих пір, поки рідина не почне надходити на поверхню;
протримати посівний матеріал протягом тижня при кімнатній температурі для набухання;
помістити субстрат у холодильник на 2 місяці.

Штучна імітація зимових умов підвищує імунітет насіння, що сприятливо впливає на подальше дозрівання та врожайність. Також існує природний спосіб стратифікації, для виконання якого потрібно в кінці літа або у вересні витягти насіння з плодів, ретельно промити їх і висадити в землю.

Через деякий час після настання перших заморозків починається адаптація посівного матеріалу, і навесні сходять паростки, готові до мінливих погодних умов.

Терміни посадки

Якщо насіння висаджується в домашніх умовах, то посів у горщики можна виконувати щорічно, але пересадка на постійне місце у відкритому грунті повинна проводитися в кінці весни. У міру розвитку саджанців яблуні потрібно пересаджувати в більш просторі ємності.

У разі приміщення насіння на природну стратифікацію оптимальні терміни висадження насіння - початок осені.Також садити яблуні можна наприкінці літа. У цьому випадку насіння після промивання та замочування відразу пересаджують у ґрунт. За осінь та зиму посівний матеріал набухає, проходить природну стратифікацію і з настанням весни дає сходи. Головне правило, яке важливо дотримуватися при висадженні, - насіння має бути поміщене у відкритий ґрунт за 3-4 тижні до передбачуваного настання заморозків.

Підготовка оптимального ґрунту та висаджування насіння

Перш ніж посадити насіння в ґрунт, необхідно підготувати його. Земля має бути насичена поживними компонентами. При вирощуванні в домашніх умовах потрібно наповнити ємності родючим ґрунтом, торфом, перегноєм, деревною золою та суперфосфатом. Аналогічний склад потрібен при посадці у відкритому ґрунті.

Висаджувати посівний матеріал необхідно в дрібні борозенки глибиною не більше 5 см. Відстань між саджанцями повинна становити 10-15 см для вільного розвитку коренів.Якщо рослини планується вирощувати на одному місці протягом декількох років без пересадки, то відстань слід збільшити вдвічі.

Догляд за сіянцями

Щоб забезпечити інтенсивне зростання саджанців, необхідно правильно їх доглядати. Після того як пророщене насіння переноситься у відкритий ґрунт, потрібно створити сприятливі умови для розвитку коренів, нарощування зеленої рослинності та дозрівання яблук. За бажання проростити посівний матеріал у домашніх умовах також потрібно дотримуватись стандартних правил догляду.

Частота та кількість поливу

Базовим правилом догляду є регулярний полив. Ґрунт слід підтримувати у зволоженому стані протягом усіх етапів розвитку дерев. Спочатку після пересадки саджанців у відкритий грунт слід виконувати поливи двічі на добу з використанням невеликої кількості рідини. Далі протягом першого року життя, доки коренева система не виросте до великих розмірів, полив можна проводити раз на тиждень.

Зрошувати саджанці рекомендується рано-вранці або у вечірній час, коли сонце починає сідати. У спеку не варто поливати дерева, оскільки більша частина вологи відразу випарується, а у разі попадання води на листя вони можуть вигоріти.

Підживка

У літній період для активного розвитку дерев та підвищення якості врожаю потрібно вносити в ґрунт підживлення. Поширені органічні добрива, такі як курячий послід і гній, краще не використовувати в перший рік зростання саджанців, оскільки вони можуть несприятливо вплинути на паростки. Найбільш відповідним різновидом підживлення для рослин є гумінові добавки або настій перегною.

Перед настанням осінніх заморозків вирощені саджанці удобрюють калійно-фосфорними розчинами, які виступають як стимулятор росту.Під час розпушування землі на поверхню висипають суперфосфат та хлористий калій. При використанні мінеральних добрив слід обов'язково завершувати процес внесення підживлення поливом.

Обрізання паростків

Коли саджанці виростуть у висоту і сформують велику кількість густих відгалужень, рослинність може перешкоджати іншим посадкам та ускладнювати догляд. В даному випадку потрібна зразка паростків. Основні цілі обрізки полягають у наданні саджанцям оптимального обсягу, відновленні активного зростання та видаленні старих гілок.

Спершу необхідно зрізати засохлі та зламані гілки, після чого зменшити висоту крони. Щоб не позбутися гілок, що добре ростуть, і не скоротити врожай, слід обрізати крону так, щоб забралося менше третини всіх відгалужень.

Чи потрібно щеплювати яблуню, вирощену з кісточки

Для вирощування яблуні, яка стабільно приноситиме великий урожай, досвідчені городники спочатку отримують паросток із насіння, після чого прищеплюють його до дорослого дерева.

Такий підхід до розмноження дерев обумовлений тим, що ймовірність отримання конкретного сорту з насіння невисока, а щеплення паростків дає позитивний результат у більшості випадків.

Прищеплення паростків дозволяє виростити яблуню, яка відрізнятиметься міцним стовбуром та стійкістю до негативних зовнішніх впливів. Щоб спростити процес догляду та подальшого збирання врожаю, для підщепи слід використовувати дерево низькорослого сорту.

Шкідники та хвороби яблуні та заходи боротьби з ними

Неправильний догляд, погані кліматичні умови та неродюча земля часто призводять до розвитку захворювань та появи на деревах шкідливих комах. Серед хвороб найчастіше зустрічаються: борошниста роса, парша та плодова гнилизна.

Кожна інфекція має індивідуальні характерні ознаки, які можна виявити під час візуального огляду.При розвитку борошнистої роси на поверхні кори та рослинності утворюється сірий наліт, який згодом темніє. Листя дерев починає жовтіти і засихати, імунітет яблуні падає, і вона перестає плодоносити. Парша відноситься до грибкових інфекцій, яка вражає листя та суцвіття. Через вплив хвороби зупиняється налив плодів, які поверхню покривається тріщинами і плямами. Подібними ознаками має плодова гнилизна, при якій урожай ушкоджується і обсипається на землю.

Серед шкідників, що атакують яблуні, варто виділити зелену попелицю, листовійку, мідяницю та плодожерку. Комахи вражають листя та плоди дерев, через що скорочується кількість врожаю, а в запущених випадках гинуть саджанці. Для запобігання захворюванням та боротьбі з їх наслідками потрібна обробка дерев фунгіцидними препаратами. Щоб знищити шкідників, необхідні інсектициди та відлякуючі розчини.

Перевага використання хімічних препаратів полягає в тому, що вони допомагають виростити дерева і при цьому не шкодять людині.

З якими труднощами можна зіткнутися

При спробі виростити нову яблуню з насіння навіть досвідчені городники можуть зіткнутися з низкою проблем.

У перелік поширених складнощів входять такі:

Необхідність пересадок. Під час початкових етапів розвитку саджанців потрібно кілька разів пересадити рослини. При перенесенні незміцнілих саджанців на нове місце є ризик пошкодити кореневу систему або стебла.
Імовірність ураження хворобами та шкідниками. Порушення агротехніки та несприятливий клімат призводять до гниття та пошкодження листя та плодів.
Псування насіння. Підготовляючи насіннєвий матеріал, потрібно дотримуватись ряду нюансів, тому при порушенні технології не вдасться отримати сходи.