Бонітування ґрунтів: що таке бонітет, його основна мета та показники

Бонітуванням ґрунтів називають порівняльну характеристику якості сільськогосподарських угідь. Для цієї мети проводять спеціальні ґрунтові обстеження та проставляють відповідні бали. Процедура проводиться з метою оцінки земель, меліорації, ведення земельного кадастру та інших завдань. За допомогою бонітету ґрунту вдається прогнозувати врожайність рослин. Також він застосовується для оцінки вартості землі, визначення розміру податків та орендної плати.

Що таке ботинування ґрунтів?

Під цим терміном розуміють визначення родючості. Бонітування є порівняльною оцінкою грунтів у балах за основними агрономічними характеристиками.Процедура проводиться задля економічної характеристики земель. Також бонітет потрібен для вирішення питань ціноутворення, ведення земельного кадастру, удосконалення систем землеробства.

Найчастіше бонітування використовують для внутрішньогосподарської оцінки угідь за виробничими та технологічними характеристиками. У першу групу входять врожайність рослин та продуктивність кормових земель, у другу – рельєф, віддаленість, кам'янистість, енергоємність. Також процедура спрямована на оцінку земель за витратами на вирощування культурних рослин та визначення ефективності витрат.

Крім якісних параметрів, які використовуються для оцінки родючості ґрунту, рекомендується брати до уваги й інші умови. Вони дуже важливі у сільському господарстві. До таких параметрів відносять рельєф, зволоження, мікроклімат.

Бонітування ґрунту виражається в узагальнених параметрах - балах. Як правило, як основу застосовують матеріали ґрунтових обстежень. Вони відбивають механічний склад грунту, вміст гумусу у ньому, параметри кислотності, важливі фізичні характеристики.

Основна мета

Ключовими цілями бонітування вважаються облік та угруповання ґрунтів за природними характеристиками та родючістю. При цьому проводиться оцінка продуктивності ґрунтів по обробітку для різних рослин, покращення сільськогосподарського виробництва та спеціалізації. Для кожного типу ґрунту характерний певний бонітет, або показники якості, продуктивність, добротність.

Фахівці виділяють такі цілі бонітування:

порівняння та угруповання ґрунтів та земельних угідь за продуктивністю, тобто родючістю;
виявлення найсприятливіших земель для різних культур;
виробнича оцінка країни, області чи конкретного господарства;
об'єктивна оцінка з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов з результатом господарської діяльності та виявлення виробничих ресурсів;
допомога у раціональному впровадженні систем ведення сільського господарства;
допомога у правильному складанні заходів щодо збільшення родючості та параметрів урожайності культурних рослин у різних типах ґрунту.

Критерії ботинування

Основним показником, за яким оцінюють землю, вважається родючість. Воно може бути природним, штучним, економічним, потенційним. Також виділяють відносну та ефективну родючість.

В якості критерію бонітування важливо використовувати ті параметри, які безпосередньо характеризують родючість. Під цим терміном розуміють здатність ґрунтів забезпечити рослини всіма потрібними поживними елементами та створювати сприятливі умови для їх зростання.

До основних параметрів, які використовуються для характеристики родючості ґрунту, відносять запаси гумусу та потужність гумусового горизонту.При цьому грунт може мати сприятливі фізичні властивості і містити необхідну кількість вологи, але за наявності негативних характеристик його продуктивність знижуватиметься. До негативних властивостей відносять засоленість, кислотність, солонцюватість.

Основні критерії бонітування ґрунтів, які сьогодні використовуються, включають наступне:

потужність гумусного горизонту;
запаси гумусу;
зміст фізичної глини;
щільність додавання;
фізичні характеристики;
мінімальна вологоємність;
пористість аерації;
діапазон активної вологи.

Підготовка

На етапі підготовки до бонітування потрібно складати республіканські та обласні бонітувальні шкали. При цьому застосовують об'єктивні параметри та характеристики ґрунту. Упорядкуванням таких документів займаються ґрунтознавці. При цьому важливо користуватися статистичними даними.

При складанні бонітувальних шкал за характеристиками ґрунту та параметрами його врожайності застосовуються такі види інформації:

Грунтова карта, матеріали великомасштабної ґрунтової зйомки господарств, ґрунтові звіти з аналітикою, таблиці площ угідь.
Кліматичні відомості, включаючи середню багаторічну температуру, середньорічний обсяг опадів, тривалість безморозного періоду.
Матеріали щодо держреєстрації землекористувачів.
Літературна інформація щодо оцінки земель регіону.
Річні звіти колгоспів та радгоспів за 5 років.
Інформація про багаторічну врожайність на ділянках з різними типами ґрунту.

Методики

Останнім часом переважно застосовується ґрунтово-екологічна оцінка. Вона допомагає визначити показники та проставити бали на різних угіддях та на будь-яких рівнях. Для цього використовують наступні параметри:

ґрунтові індекси - їх розраховують з урахуванням змитості, щебнистості, дефльованості;
середній вміст гумусу;
агрохімічні параметри - до них відносять показники кислотності ґрунту, коефіцієнти вмісту поживних елементів;
кліматичні показники - сума температур, коефіцієнти зволоження.

Потім розраховуються підсумкові параметри - кліматичні, ґрунтові, агрохімічні. Після чого проводиться заключна оцінка, яка включає визначення ґрунтово-екологічного індексу.

Бонітування ґрунтів вважається інформативною методикою, яка допомагає оцінити родючість ґрунту. Завдяки визначенню основних показників вдається спрогнозувати врожайність рослин та визначити вартість угідь.