Сир з овечого молока: топ-4 види та назви, користь та шкода для організму

Овечий сир навчилися робити ще древні римляни, відтоді цінний продукт став незамінною частиною середземноморського раціону. Він вважається делікатесним, підходить для самостійного вживання та приготування страв. Виробництво сиру з овечого молока поширене в гористих районах країн Середземномор'я, в Передній Азії та на Близькому Сході, де розвинене вівчарство.

Склад та калорійність

Сир роблять з овечого молока, до якого додають ферменти та молочнокислі бактерії для протікання процесу згортання. На деяких виробництвах молоко плавлять додаючи солі. Харчова (поживна) цінність 100 г:

• 15 г білків;
• 8 г вуглеводів;
• 28 г жирів.

Калорійність - 350 ккал за 100 г. Незважаючи на велику кількість калорій, овечий продукт вважається дієтичним, підходить тим, хто практикує здорове харчування та сироїдське меню.

Бараний жир - не джерело «поганого» холестерину, що накопичується на стінках судин, а постачальник корисних амінокислот, що запобігають виникненню атеросклерозу та злоякісних пухлин.

У складі овечого сиру маса корисних речовин, що підтримують тонус організму, допомагають зберігати молодість, здоров'я та гарний емоційний стан:

• вітаміни - аскорбінова кислота (вітамін C), ретинол (A), кальциферол (D), токоферол (E), рибофлавін (B₂), фолієва кислота (B 9_{), кобаламін (B}12_);
• мінеральні елементи - калій, кальцій, фосфор, цинк, магній, залізо, сірка;
• лінолева кислота, що підтримує обмінні реакції.

В овечому молоці концентрація аскорбінової кислоти в 3 рази, а заліза в 2 рази більша, ніж у коров'ячому. Вміст калію, кальцію та фосфору теж підвищений. Жири та білки, що становлять основу молочного виробу, легко засвоюються в організмі.

Види та назви овечого сиру

З овечого молока готують тверді та м'які сорти сичужного сиру з різною жирністю та додаванням смакових інгредієнтів, а також сироваткову та розсольну продукцію.

Тверді сири

Найчастіше овече молоко використовують для створення класичного середземноморського продукту - твердого сиру. Головні його постачальники – Іспанія та Італія. Найпоширеніший італійський овечий сир – пекорино (з італійського «пекора» – «вівця»). Його робили ще древні римляни.Особливість виду - зернистість структури, що посилюється з дозрівання продукту. У різних галузях Італії виробляють свої сорти пекорино:

1. Романо - сорт, найбільш поширений за межами Італії, що експортується в різні країни з 19 століття. Для виробництва використовують молоко сардинських та тосканських овець. Колір світло-солом'яний, консистенція щільна, з дрібними дірками та гостро-солонуватим смаком. Дозріває за 10-12 місяців.
2. Сардо - сардинський сорт з більшою насиченістю та пікантністю смаку, але меншою солонуватістю. Буває м'яким, що дозріває за 30-60 діб, і твердим, що зріє довше.
3. Тоскано - тосканський сорт, що відрізняється м'якістю смаку та інтенсивним ароматом, покритий червоною або чорною кіркою. Буває м'яким, що дозріває за 20 діб, і напівтвердим, що вимагає для готовності 5-6 місяців.
4. Сичіліано - сицилійський сир, що зріє не менше 4 місяців за старовинним методом у плетених коробах, тому має нерівну кірку. Смак пряний, з фруктовими нотками.

Також в Італії популярний фіоре сардо (з італійської - «сардинський квітка»), що готується виключно з молока сардинських овець, що вживають натуральну їжу без добавок. Сирну масу занурюють у розсіл на кілька годин, піддають 2-тижневому копченню, а в кінці обробляють сумішшю солі, оливкової олії та оцту. Ще один італійський сир - медоро, що відрізняється насиченим смаком з легкою пекучістю.

В Іспанії багато гористих місцевостей, де розвинене вівчарство та виробництво якісного сиру. Найбільш популярні сорти:

1. Саморано - кастильський сир, витриманий в оливковій олії. Зріє 6 місяців, має рельєфну скоринку і солонувато-кислий смак.
2. Манчего - кастильський продукт світло-жовтого кольору. Буває напівтвердим, ніжним, визріваючим за 3-4 місяці, і твердим, віком до року, що відрізняється насиченістю смаку.
3. Ронкаль - сорт з Наварри з коричневою кіркою та легкою пікантністю у смаку. Назріває 4 місяці.
4. Ідіасабаль - продукт, що виробляється в області Басків. Смак легкий, із приємною пікантністю. Бувають копчені різновиди.

М'які сири

М'який овечий сир буває наступних сортів:

1. Качотта - італійський головчастий продукт, що ділиться на кілька різновидів за швидкістю дозрівання: від 5 діб до 3 місяців. Структура щільна, дірки відсутні. Різні смаки: від м'якого вершкового до пікантного. До складу часто включають смакові добавки.
2. Серра-да-Ештрела - португальський сир, що випускається обмеженими партіями. Зрілості досягає за місяць, набуває м'якої та густої структури.
3. Рокфор - найвідоміший французький різновид напівм'якої консистенції. Для виготовлення використовується виключно молоко овець лакон.У сирну масу, що дозріває, шприцом додають суперечки благородної пеніцилінової плісняви блакитного кольору. Зріє продукт у вапняних гротах південної провінції Руерг на дубових полицях. Має м'яку структуру, що кришиться, гладку і вологу кірку, насичений смак з приємною пряністю і горіховими нотами.

Расольні

Овечий сир розсолу зріє в розсолі, не має кірки. Жирність – 40-45 %. Продукт затребуваний у середземноморських країнах та Східній Європі.

Популярні різновиди:

1. Фета - грецький сир, що готується з козиного та овечого молока. Консистенція щільна, кремоподібна. Легко ріжеться на шматки для подачі. Смак пряний, солонуватий.
2. Мотал - вірменський та азербайджанський продукт із включенням чебрецю. Консистенція м'яка, визрівання відбувається в шкіряних бурдюках.
3. Халумі - кіпрський продукт із козячого та овечого молока. Туго плавиться, тому його можна смажити. Смак солонуватий, як смакова добавка часто використовують м'яту.
4. Бринза - найпоширеніший у східноєвропейських країнах овечий продукт. Схожий на фету, але більш щільний, кислуватий, менш жирний.

Сироваткові

Після виготовлення твердого та м'якого сиру залишається сироватка, що містить білок альбумін. Її використовують для приготування сироваткової продукції.

Існують такі сироваткові сорти:

1. Рікотта з несолоної сироватки кількох видів молока. Консистенція сирна, концентрація білка висока.
2. Броччіо - корсиканський продукт кремоподібної консистенції з пряно-солодким смаком та інтенсивним вершковим ароматом. При приготуванні додають молоко (до 25% за обсягом). Зрілість настає через 2 доби, але можливе багатомісячне дозрівання.
3. Вурда - балканський та карпатський сир. У сироватку додають молоко (до 20% за обсягом).

Корисні властивості продукту

Овечий сир позитивно впливає на функціонування людського організму, при регулярному включенні до раціону:

• нормалізує травлення;
• підтримує в нормі рівень цукру в крові;
• стимулює метаболізм;
• допомагає швидше схуднути;
• підтримує роботу органів зору;
• тонізує організм, наповнює енергією;
• запобігає утворенню злоякісних пухлин;
• знижує ймовірність розвитку атеросклерозу.

Для жінок

Овечий сир при регулярному вживанні продовжує молодість, зміцнює волосяні цибулини та нігті. Рекомендується вживати молочні вироби вагітним жінкам для поповнення дефіциту кальцію, що забирається з материнського організму ембріоном. Це дозволить запобігти облисіння та втраті зубів. Фолієва кислота у складі продукту необхідна для повноцінного розвитку нервової системи плода.

Для чоловіків

Поживний молочний продукт рекомендується чоловікам, які займаються тяжкою фізичною роботою. Його користь полягає у зміцненні м'язів і скелета, усуненні болю в суглобах, наповненні організму енергією для подолання навантажень.

Чоловікам корисно вживати бринзу для продовження статевої близькості, а рокфор для профілактики імпотенції та патологій сечостатевої системи.

Для дітей

Овечий сир можна давати дітям, які досягли 3-річного віку, як багате джерело кальцію та інших мінералів, необхідних для повноцінного розвитку дитячого скелета, запобігання рахіту. Добова порція у цьому віці - 15-20 г. Раніше вказаного віку дитині не варто їсти сир, оскільки насичений білками та мінералами продукт надто навантажує дитячі нирки. Вироби з пліснявою та пряними смаковими добавками, а також копчені, не дають дітям до 7 років. Не варто пригощати дитину солоними та жирними сортами молочної продукції.

Можлива шкода та протипоказання

Овечий сир не можна включати до раціону при:

• виразковій хворобі, гастриті, коліті, інших гострих патологіях травного тракту;
• ниркової недостатності;
• гіпертонії, порушення роботи серця та судинної системи;
• набряклості, викликаної проблемами із серцем та нирками.

При надмірному вживанні сиру порушується робота шлунка та серця, загострюються хронічні хвороби органів травлення, з'являються зайві кілограми.

Овечий сир насичений мінералами, солями, жирами. Ці речовини при надмірному надходженні в організм викликають серйозні функціональні порушення.

За наявності патологій серця, судин, сечовидільної та травної систем перед включенням молочних виробів до раціону слід проконсультуватися з дієтологом та лікарем.

З чим їдять і як його зберігати?

Овечий сир широко застосовується в кулінарії. Його використовують як інгредієнт холодних закусок та гарячих страв східноєвропейської, близькосхідної та середземноморської кухонь: овочевих салатів, бутербродів, рулетів, супів, пасти, піци.Його додають у соуси, випічку, кондитерські вироби. Сир із овечого молока - відмінна самостійна закуска до сухих вин, особливо якщо його доповнити фруктами, горіхами, сухофруктами, натуральним медом.

Овечий сир зберігається на полиці холодильника не більше 3 місяців. Для зберігання його загортають пергамент для запобігання висихання. Розсільний продукт тримають у пластиковому контейнері, заливши розсолом. Допустимо зберігати, загорнувши у фольгу, але не довше 5 діб. Сортів овечого сиру безліч, кожен може вибрати за своїми смаковими уподобаннями. При помірному вживанні продукт приносить користь і дорослому, і дитячому організму.

Рекомендуємо