Квіти, трави

Лаванда: корисні властивості та протипоказання для організму, застосування для лікування

Anonim
Лавананда, корисні властивості якої, а також протипоказання до застосування, були знайдені ще в Стародавньому Римі, на сьогоднішній день використовують у різних галузях медицини. Справа в тому, що рослина має корисний хімічний склад, завдяки якому досягається терапевтичний ефект. За рахунок цього кошти на основі лаванди використовують у гінекології, а також при інфекційних, застудних, неврологічних, судинних патологіях.

Хімічний склад рослини

Основний діючий компонент, який приносить користь людському організму, - це ліналоол. Речовина включена в листя, стебло, суцвіття.Об'єм вмісту ліналоолу - близько 60% від усього обсягу ефірних олій. За рахунок нього користь лаванди виявляється у можливості надання заспокійливої дії на ЦНС, серце та судини.

Інший компонент рослини - цинеол. Його використовують у приготуванні багатьох лікарських препаратів від кашлю, адже сполука має відхаркувальну дію. Крім того, цинеол забезпечує антисептичний ефект.

За рахунок вмісту в лавандових квітках гераніолу та борнеолу створюється ароматерапевтична дія. Вміст у рослині кумарину, при використанні засобів на основі лаванди, забезпечує пригнічення розвитку найпростіших та комах. З цієї причини настої та відвари активно застосовують у лікуванні педикульозу та глистних інвазій.

Приблизно 10-12 % складу рослини посідає дубильні речовини. Такі допомагають боротися з вірусними та бактеріальними процесами у верхніх дихальних шляхах. Настої та відвари використовують для полоскання горла та ротової порожнини, що створює захисну оболонку на слизових оболонках, зупиняючи прогрес запального процесу.

За рахунок смолистих сполук кошти на основі лаванди мають проносну та сечогінну дію на організм. Такі речовини також профілактично впливають на гнильні процеси та посилюють дію інших лікарських препаратів, що використовуються в комплексній терапії.

Лікувальні властивості

Лаванду, за рахунок її багатого складу, використовують у різних галузях медицини. Це також - косметологія, парфумерія, інші промислові галузі.

Застосування суха трава та засоби на її основі знайшли в дерматології, тому що їх використання виправдане при синцях, забоях, опіках. Активні компоненти допомагають зменшити вираженість спазмів, больового синдрому, покращити роботу шлунково-кишкового тракту.

Рослина прискорює виведення з організму жовчної рідини, а за рахунок лікувального ефекту засобів, що містяться в складі масел, з лавандовим екстрактом застосовують для інгаляцій при пневмонії та бронхіті.

Так як лаванда має заспокійливий ефект, її використовують для лікування таких станів, як неврастенія, невроз, меланхолія, безсоння, які викликані частими стресовими ситуаціями, перевтомою. Крім того, екстракт рослини сприяє поліпшенню загального психічного та емоційного стану.

При яких нездужаннях допомагає

Кошти на основі лаванди допомагають боротися з багатьма патологічними станами у жінок та чоловіків. Лавандовий екстракт використовують і в лікуванні дітей, які досягли 5 років.

При гінекологічних проблемах

Використання лаванди виправдане при багатьох гінекологічних захворюваннях, а також для лікування сильного больового синдрому під час менструації. У такому разі проводиться спринцювання настоєм рослини, ромашкою, акацією (білою). Кожен інгредієнт беруть по 1 столовій ложці, змішують, заливають 1 л окропу і настоюють протягом півгодини.

Готовим засобом спринцюються щодня, перед сном, протягом тижня.

При стресах та безсонні

Олія з лаванди має заспокійливу дію, сприяє поліпшенню стану нервової системи, запобігаючи емоційному перезбудженню. Крім того, масло допомагає позбутися безсоння. З цією метою наносять 2-3 краплі на ароматичну лампу.

При відсутності такої лампи наносять масло по 1 краплі на кути подушки. Для досягнення терапевтичного ефекту важливо брати натуральний продукт, без інгредієнтів.

Проти інфекцій

Лікарська рослина може використовуватися для профілактики приєднання вторинних інфекцій у рані шкірного покриву (поріз, подряпина, опік, укус). Крім того, засоби на його основі застосовують і при вже наявному інфекційному захворюванні - вірусному та бактеріальному.

Активні компоненти трав'янистої рослини прискорюють продукцію лейкоцитарних клітин в організмі, посилюючи при цьому захисну реакцію проти збудників. У такому випадку з лаванди готують чай, який п'ють протягом дня.

При гіпертонії

Щоб знизити тиск, використовують олію не тільки лаванди, а й майорану, іланг-ілангу. Гіпертонічна хвороба супроводжується задишкою та почастішанням серцебиття під час нападів, а олія лаванди дозволяє швидко впоратися з такими симптомами. Крім внутрішнього прийому засобів на основі рослини, його додають у ванни - у вигляді відвару або настою, і застосовують під час масажу.

Якщо гіпертонія розвинулася на тлі клімаксу, приймають внутрішньо збір з меліси, хмелю, реп'яха, м'яти, буркуну, материнки. Для приготування лікарського настою беруть 2 столові ложки сировини, заливають 0,5 літрами окропу, настоюють протягом 8 годин. Готовий засіб приймати по 50 мл, 3 рази на день.

При застуді та кашлі

Екстракт лаванди допомагає знизити інтенсивність запального процесу та ризик розвитку ускладнень, має протизапальну та антибактеріальну дію. Кошти на її основі посилюють захисну функцію організму, прискорюючи тим самим одужання.

З лікувальною метою, при застуді та кашлі використовують настої та відвари для прийому всередину (1 столова ложка сировини на 200 мілілітрів води), а також для проведення парових інгаляцій.

Для підвищення апетиту

Якщо знизився інтерес до їжі, а також, якщо розвивається анорексія, на допомогу прийде аромотерапія, але тільки в комплексному застосуванні з іншими лікувальними методиками. Використання однієї лише лавандової олії в даній ситуації буде неефективним. У будь-якому випадку, потрібно з'ясувати джерело зниження апетиту та його усунення.

Якщо це - психологічні причини, рекомендується звернутися до психотерапевта чи психолога. На фоні основного лікування можна приймати розслаблюючі ванни з додаванням лавандового масла або робити з ним масаж.

Застосування лаванди

З рослини готують не тільки відвари та настої для прийому всередину, але й засоби для додавання до лікувально-оздоровчих ванн.

Лавандові ванни

Для додавання у ванни необхідно взяти 60 грам квіток рослини, залити 5 літрами гарячої води, настояти протягом години. Після остигання настій проціджують і виливають у ванну. Час проведення водних процедур – 20-30 хвилин. Лавандова ванна має заспокійливу дію, сприяє зняттю напруги, особливо в осіб, які відчувають постійне роздратування.

Для загального розслаблення можна приготувати і наступний настій:

  1. Взяти 3 столові ложки солі (краще брати морську), харчову соду в такій же кількості та ефірну лавандову олію в обсязі 10 крапель.
  2. Інгредієнти змішати та додати у воду.

Розслаблююча дія має мішечки з травою, підв'язані у ванні (наприклад, на крані, рушникосушителі). У мішечок кладуть лаванду, ромашку, пелюстки троянди.

Олія

Ефірне масло одержують із квітів лаванди. Продукт має антисептичну, бактерицидну, антидепресивну, болезаспокійливу дію. Систематичне вдихання аромату лавандової олії допомагає усунути розлади емоційного типу, відновити нормальну роботу нервової системи.

Використовують олію і в таких випадках:

  • для гарячих та холодних інгаляцій;
  • для додавання до ванни;
  • під час масажу;
  • для накладання теплих компресів на больову зону;
  • для додавання в креми, тоніки, шампуні, ополіскувачі;
  • для внутрішнього вживання з іншими компонентами.

Крім того, олія з рослини нормалізує ритм серця, ефективно при таких захворюваннях, як тахікардія та аритмія, гіпертонія. Часто використовують засіб косметологи - для усунення запальних процесів на шкірному покриві, почервоніння та лущення.

Чай

Класичне приготування чаю виглядає так: взяти кілька столових ложок висушеної рослини (краще - квітів), залити 250 мл води, поставити на вогонь і протомити протягом 10 хвилин після закипання. Після остигання засіб приймають внутрішньо замість звичайного чаю.

Якщо потрібне місцеве використання чаю, його роблять концентрованим, взявши 5 столових ложок сировини на 250 мілілітрів води. Засіб використовують для накладання дезінфікуючих компресів на рани та виразки.

Настій

Приготування настою практично нічим не відрізняється від відвару. Єдине – його не проварюють, а наполягають під кришкою протягом півгодини. Беруть 1-2 столові ложки сировини, заливають 250 мл гарячої води.

Сіроп

Лавандовий сироп використовують у кулінарії, додаючи в креми, випічку, напої. У домашніх умовах засіб можна додавати до морозива, млинців.

Готують сироп так:

  1. Взяти цукор (2 склянки), воду (2 склянки), 3 столові ложки квіток рослини, 2-3 краплі фіолетового харчового барвника.
  2. У воду додати цукор, поставити на вогонь до розчинення останнього (помішуючи);
  3. Висипати у воду квітки і додати барвник, витримати 1-2 хвилини.
  4. Вимкнути вогонь, дати засобу настоятися.

Готовий засіб фільтрують і переливають у пластмасову або скляну банку для зберігання.

Протипоказання та можлива шкода

У більшості випадків лаванда має цілющу дію, проте не виключені випадки завдання шкоди здоров'ю.При використанні компресів, мазей, інших місцевих засобів може виникнути набряклість та гіперемія на шкірному покриві. Викликана така реакція гіперчутливістю організму до компонентів, що входять до складу.

До протипоказань застосування засобів на основі лаванди відносять:

  • гіперчутливість до компонентів;
  • періоди вагітності та годування груддю;
  • перші 2 тижні після аборту або іншого хірургічного втручання у гінекологічні органи;
  • підвищена кислотність шлункового соку;
  • патології жовчовивідних шляхів;
  • вік до 5 років;
  • гіпотонію.

У разі перевищення допустимого дозування засобу, що приймається внутрішньо, на основі рослини можна спостерігати розлад травної функції, нервової системи (підвищення дратівливості або, навпаки - депресивний стан).

Заготівля та зберігання

Цвітіння рослини посідає липень-серпень. У цей час починають збирання суцвіть на зиму. Останні зривають разом з гілками, формуючи пучки, які необхідно зв'язати ниткою і підвісити на просушку. Після підготовки сировини квіти відокремлюють від гілок, після використання за призначенням.

Зберігання заготовленої рослини необхідно здійснювати в приміщенні, куди не проникають відкриті сонячні промені, і яке добре провітрюється.

У будь-якому випадку перед використанням засобів на основі рослини необхідно проконсультуватися з фахівцем. Хоча це і природна сировина, все ж таки вона має деякі протипоказання до застосування.