Слива в Сибіру: посадка та догляд, які сорти краще вирощувати, підготовка до зими

Сибірський клімат є справжнім випробуванням для садівників та городників. Тут непросто отримати врожай овочів та фруктів навіть за належного догляду. Не всякий сорт рослин здатний дати врожай за коротке літо. Зливу в холодному Сибіру, посадка і догляд за якою в інших регіонах не становлять великої складності, потребує особливої турботи. Крім того, треба правильно підібрати сорт, плоди якого встигнуть визріти до настання холодів.

Кліматичні особливості регіону

Клімат Сибіру передбачає вирощування виключно холодостійких видів рослин. Селекціонерами виведено безліч видів злив, які відповідають цьому показнику, але при цьому характеризуються іншими недоліками:

• через часті коливання температур у дерев обмерзають нирки, тому висаджувати в холодному кліматі можна лише різновиди з тривалим періодом спокою;
• сильні вітри висушують пагони;
• відсутність сильного морозу та велика кількість снігу сприяють швидкому відмиранню нижньої частини стовбура сливи, при цьому навіть прибирання снігу не рятує положення: у цьому випадку вимерзає коренева система.

Після низки досліджень зроблено висновок, що фруктові дерева краще вирощувати у степових районах або там, де випадає помірна кількість снігу.

Які сорти сливи краще садити в Сибіру

Яка злива на дачі в Сибіру не тільки не вимерзне, а й подарує врожай? Зрозуміло, морозостійка і самоплідна. Відомо багато сортів, що відповідають даним характеристикам.

Морозостійкі сорти

Найвитривалішими сортами сливи, здатними витримати екстремальне зниження температур у Сибіру, вважають:

• Медова (витримує морози до -30 °С);
• Скороплодна (переносить холод до -35 °С);
• Бджілка;
• Мейнор;
• Чулима;
• Адмірал Шлей;
• Любительський (витримують холод до -40 °С і є гібридами вишні та сливи);
• Увельська;
• Піонерка;
• Жовта Хопти (переносить зниження температури до -50 °С).

Самоплідні сорти сливи

Для отримання багатого врожаю слив у Сибіру рекомендується віддавати перевагу самоплідним сортам, які не потребують додаткового запилення. Найкращі з них з коротким описом доцільно подати у вигляді таблиці.

УгоркаСливи діаметром до 6 см, при дозріванні фіолетового забарвлення. Висока врожайність. Дерево виростає до 6 м, крона розлогаРенклод жовто-зелений або чорничний забарвлення. Дерево рідко уражається грибковими інфекціями, виростає до 6 м. . . -помаранчевий колір з невеликими червоними вкрапленнямиЗоря АлтаюДрібноплідний сорт. Зливи червоно-жовтогарячого забарвлення, період дозрівання припадає на серпень. Сорт зимостійкийМейнорЗливи темно-бордового забарвлення, мають відмінні смакові характеристики, підходять для заготівлі на зиму ПересвітЗливи дрібні, помаранчевого забарвлення з гарним смаком. Дозрівання плодів посідає початок серпня

Назва сорту	Опис

Кращі солодкі сорти

В умовах Сибіру вирощуються і солодкі сорти слив з відмінними смаковими характеристиками та привабливим зовнішнім виглядом. Найкращі з них доцільно подати у вигляді таблиці з короткими характеристиками.

Маньчжурська красуняПлоди пофарбовані в колір фуксії, мають приємний кисло-солодкий смак Алтайська ювілейна Оюна Плоди рожевого забарвлення. Сорт завезений з Китаю Округлі плоди жовтого забарвлення. Сорт має середню морозостійкість Слива відрізняється високими показниками врожайності. Плоди лілового кольору Сливи великі, темно-бордового кольору.З дорослого дерева знімають до 30 кг урожаю

Назва сорту	Характеристика
Сливи рожевого кольору з гарними смаковими якостями
	Ранок
	Займана
	Валор

Посадка сливи в Сибіру

Сорта сливи для Сибіру порадують урожаєм тільки в тому випадку, якщо їм буде обрано правильне місце для посадки та забезпечено належний догляд. Посадити дерево не заважить, головне, знати деякі тонкощі.

Вибір місця

Вдалим місцем для посадки сливи буде височина, горбок або пагорб у південній, південно-східній або південно-західній частині. Ділянка повинна бути захищеною від протягів і добре освітленим сонцем.

Не можна, щоб ґрунтові води розташовувалися ближче ніж на 1,5 м від поверхні ґрунту. Неприпустимо висаджувати зливу в низинах, адже саме там скупчується холодне повітря, стікає тала вода навесні.

Підготовка посадкової ями

Для посадки слив підходять ґрунти з нейтральним рівнем кислотності. Якщо ґрунт у саду кислий, то поживні речовини погано засвоюються, внаслідок чого деревце погано розвивається і майже не плодоносить.

Перед висадкою необхідно обов'язково провести розкислення ґрунту шляхом внесення в нього вапна-пушонки. Надалі процедуру потрібно повторювати кожні 2-3 роки.

Для вирощування сливи найкраще підходить легка суглиниста земля. Щоб покращити її структуру, можна використовувати листовий перегній. Важливо не перестаратися з добривами, інакше саджанці жируватимуть, випустять багато зайвих пагонів, виявляться схильними до впливу шкідників і погано перенесуть зимівлю.

Якщо ґрунт збіднений, то у викопану лунку розміром 0,6 м додають відро компосту, трохи деревної золи, суперфосфату, вапна, сірчанокислого калію.Якщо земля важка, то в посадкову яму висипають ще й відро піску. Усі складові ретельно перемішуються, а потім присипаються легким і чистим ґрунтом.

Терміни та технологія висадки саджанців

Як тільки настане весна і встановиться тепла погода, в приготовлену лунку підсипають землі і на отриманий горбок встановлюють саджанець сливи. Коріння розправляють у напрямку вниз. Коренева шийка повинна розташовуватися або на рівні з ґрунтом, або заглиблюватися до 7 см. Встановлену таким чином рослину присипають легким ґрунтом без добрив.

Щоб у стовбура не утворювалося застою води, глибоке приствольне коло формувати не треба. Саджанець прив'язують до встановленого поруч кілочка і рясно поливають (з розрахунку 2-3 відра води на 1 сливу). Як тільки волога вбереться, ґрунт навколо мульчують. Використовувати для цього рекомендується як сіно та висушену рослинність, так і компост, перегній.

Посадка саджанця сливи восени в Сибіру вкрай небажана. Через ранній наступ морозів деревце не встигне добре вкоренитися і загине. Якщо ж виникла така гостра необхідність, то йому треба забезпечити гарне укриття і постаратися провести посадкові роботи якомога раніше.

Вирощування та догляд

Догляд за сливою в різних районах Сибіру може відрізнятися. Враховуються особливості мікроклімату. У суворому кліматі скорочується кількість органічних підживлень, зрошень та обрізок до мінімуму.

Полив та внесення добрив

Безпосередньо після посадки сливи поливають 1 раз на 7 днів. Саджанці віком 2 роки і старше зрошують лише 3 рази за сезон. Кількість необхідної води підбирається таким чином, щоб вона проникла в ґрунт на глибину 30 см.

У середньому для цього потрібно 4 відра рідини. Надмірне зволоження провокує появу шкідників. Перше зрошення проводиться у середині травня, друге – після закінчення періоду цвітіння, третє – як тільки плоди почнуть дозрівати.Якщо осінь видасться сухою, то в середині сезону сливи поливають ще раз, щоб вони краще перенесли холодну зиму.

При правильно виконаній посадці сливи та достатній кількості внесених добрив підживлення деревця здійснюють 2 рази на рік. В осінній період вносяться добрива з підвищеним вмістом калію та фосфору. З настанням весни рослина потребує азоту та магнію. Прихильники здорового землеробства можуть скористатися органікою:

• перегній;
• деревна зола;
• дерн;
• гній.

Обрізання дерева та видалення порослі

В умовах Сибіру обрізку слив проводять 1 раз на 3 роки. Видаляють засохлі гілочки у плодоносних рослин. Щовесни проводиться санітарна обрізка, що передбачає видалення відростків, що сильно постраждали від зимових морозів. Не можна видаляти більше 30% гілочок.

Щоб форма дерева виглядала акуратно і доглянуто, всі бічні пагони слід обрізати, залишивши лише один з них – найкрасивіший. У весняний період зрізують прикореневу поросль, яка заважає нормальному зростанню та розвитку сливи.

Боротьба зі шкідниками та хворобами

В умовах Сибіру злива уражається плодожеркою, попелицею та пильщиком. Щоб запобігти псуванню врожаю і попередити біду, слід вчасно проводити профілактичні обробки препаратами спеціального призначення. Купуються вони у садівницьких магазинах. Стовбур дерева білять розчином гашеного вапна. З народних засобів навала шкідників допомагає запобігти відвару ромашки, яким обприскують і поливають сливу.

Якщо на листі стали помітні бурі плями, то це може виявитися ознакою ураження дерева клястероспоріозом. Боротися з недугою можна шляхом обробки фунгіцидними або інсектицидними препаратами.

Сі шкідливими комахами допомагають справлятися пернаті друзі. На сливі можна розмістити шпаківню, але при цьому необхідно обов'язково підгодовувати птахів. В іншому випадку вони здатні пошкодити плоди, що дозрівають.

Запобігання проморожуванню землі

Підготовку до зимового сезону розпочинають за пару тижнів до настання холодів. Пристовбурне коло удобрюють органікою. Для цих цілей змішують перегній, сульфат калію та деревну золу. Попередньо за допомогою лопати злегка перекопують ґрунт і розпушують його, потім вносять поживну суміш, що приготована, і поливають сливу 3 відрами води.

Після проведення зазначених процедур приступають до огляду крони та самого дерева. Сухі гілки зрізають, а кору, що піднялася і зіпсовану, акуратно видаляють за допомогою металевої щітки або скребка. Важливо не пошкодити здорові частини стовбура сливи.

Щоб у холодну пору року рослині не докучали комахи-шкідники, які люблять селитися під корою, її обробляють спеціально приготованим розчином.Придбати його можна у готовому вигляді у магазині або зробити самостійно. Для цього в рівних частинах перемішують коров'як, глину та вапно. При необхідності додають мідний купорос із розрахунку 25 г на 1 л розчину.

Перед самим настанням холодів пристовбурне коло сливи треба утеплити. Застосовують для цих цілей мішковину або солому. Якщо зима очікується дуже холодна і сувора, то землю укладають руберойд чи шифер. Низькорослий саджанець доцільно вкрити в курінь з доступних підручних матеріалів.

Слід пам'ятати, що сильні пориви вітру здатні зірвати укриття і пошкодити зливу, тому його треба як слід закріпити, вбивши в ґрунт кілька кілочків і прив'язавши до них курінь.

Що слід враховувати при вирощуванні сливи у східних регіонах

У Сибіру літо непередбачуване, а зима довга та холодна. Цю кліматичну особливість обов'язково враховують садівники, які бажають отримати на своїй ділянці врожай слив.Для цього дерева комфортніше там, де сніговий покрив не надто рясніший. Воно не боїться зимової холоднечі, набагато більшої шкоди завдають весняні температурні стрибки. Адже морозостійкі сорти з легкістю витримують сибірське зниження температури взимку, зате весняні заморозки вбивають нирки.

Для вирощування у східній частині Сибіру підбирають такі сорти слив, які довго перебувають у стані спокою та повільно з нього виходять. У цій місцевості дерева часто страждають від випрівання кори внизу стовбура. Також нерідко трапляється промерзання коренів.

Якщо випадає багато снігу, то кора сливового дерева під заметами поступово відмирає. Його збирання породжує іншу проблему: вимерзання кореневої системи. Досвідчені садівники вдаються до такого рішення, як проморожування ґрунту. Воно дозволяє не тільки запобігти випріванню, але й не допустити вимерзання саджанця.

У суворі холоди буває обмерзання крони сливи, тому рекомендується орієнтуватися на довгостроковий прогноз і в разі необхідності використовувати покривні матеріали або лапник.

На сході Сибіру вирощують сорти дерев не тільки з підвищеною морозостійкістю, але й з гарною опірністю грибковим захворюванням. Ті, у кого є дача та власний садок, звертають увагу на характеристики однорічних відростків, оскільки саме вони часто страждають від вітрів і швидко ними висушуються.

Збір врожаю слив у східній частині Сибіру припадає на кінець липня – початок вересня. Точні терміни можна встановити лише щодо характеристик обраного сорту. Певний вплив на них впливають погодні умови. Плодоношення у саджанця настає через 3-4 роки після висадки на ділянці. Слива мешкає близько 20-25 років. Після того, як дерево досягне піку врожайності, цей показник поступово починає падати. Згодом рослина повністю усихає.

Дослідні садівники сходу Сибіру практикують самостійне розведення уподобаних сортів шляхом щеплення сливи на сіянці від канадських або уссурійських видів.У них чудові показники морозостійкості. Крім того, зазначені різновиди стійко переносять усі неприємності місцевих кліматичних умов. Але навіть такі дерева потребують захисту та повноцінного догляду.

Рекомендуємо