Піщаний ґрунт: характеристика та класифікація, де знаходяться і як покращити

Піщані ґрунти - один з основних різновидів ґрунту. Їм притаманні певні характеристики та властивості. Ґрунти використовуються у сільському господарстві для вирощування рослин, хоч і поступаються по родючості чорноземам. Проте, є культурні види, які вважають за краще рости саме на піщаних ґрунтах. Розглянемо характеристики піщаної землі, де поширена, переваги та недоліки, класифікацію. Як застосовують ґрунт і як можна його покращити.

Що таке піщаний ґрунт

Пісок та глина складають основу механічного складу ґрунту, який визначає їх співвідношення.Чим більше піску, тим земля піщаніша. Піщані ґрунти майже повністю складаються з піщаних частинок, у супісках буває до 80 % піску. Піщана земля пухка, м'яка, зазвичай світліша, ніж суглиниста. Належить до легких різновидів ґрунтів.

Де знаходяться?

Грунти з великим вмістом піску знаходяться зазвичай поряд з річками, адже пісок - це продукт переробки водою гірських порід. Вода дробить породу до найдрібніших частинок і обкатує їх. Пісок відрізняється за розмірами частинок і ділиться на великий, середній і дрібний.

Характеристика ґрунту

Піщана земля зазвичай суха, в ній мало поживних речовин, тому що вода легко проходить крізь неї і вимиває елементи в нижні шари. Такий ґрунт не злипається, при механічному впливі легко кришиться і розпадається. Але за показниками повітро- та вологопроникності стоїть на першому місці з усіх можливих.

Природна родючість піщаних ґрунтів зазвичай низька, пісок як мінерал непридатний для нормального харчування рослин. Зміст гумусу залежить від типу ґрунту, але зазвичай у землі, в якій багато піску, його небагато.

Плюси та мінуси

Піщані грунти мають як переваги, так і недоліки. До їх переваг належать:

• швидке прогрівання, цю цінну властивість можна використовувати при вирощуванні ранніх культур;
• пухлість - м'яка нещільна земля не заважає корінням розвиватися і проникати вглиб, через що до рослин потрапляє більше поживних речовин, і вони краще розвиваються;
• повітроємність - у піщаній землі завжди багато повітря, також споживаного рослинами;
• збереження вологи - навіть у спекотну погоду під сухим верхнім шаром піщана земля деякий час залишається вологою, тоді як глиниста пересихає, ущільнюється та тріскається;
• легко обробляти, перекопувати та розпушувати.

Можна виділити і недоліки ґрунтів з піском:

• швидко охолоджуються, різкі перепади температури можливі протягом доби, восени такі ґрунти швидше стають холодними;
• швидко пересихають, для вирощування рослин у жаркому кліматі потрібен посилений полив;
• безструктурність;
• недостатня забезпеченість поживними речовинами;
• слабкий розвиток мікрофлори, а, відповідно, і повільне накопичення гумусу.

Як видно, піщані ґрунти мають характеристики, які дають їм перевагу перед іншими різновидами ґрунтів, але й сильно знижують їхню господарську цінність.

Класифікація

Піщані грунти ділять на класи за декількома показниками, наприклад, за розміром частинок, за рівнем вологості та щільності.

За розміром частинок

У цьому випадку ґрунт ділять за гранулометричним складом, який визначається за вмістом зерен однакового розміру у відсотковому співвідношенні. Пісок буває гравістим, з частинками, розмір яких становить 0,25-5,0 мм. Великий має частинки величиною 0,25-2,0 мм, у середнього розмір зерен становить 0,1-1,0 мм, дрібний (пилуватий) має зерна менше 0,1 мм в діаметрі, за характеристиками такий грунт подібний до суглинної.

Маса характерних частинок у відсотках від маси сухого ґрунту: гравистий – більше 25, великий та середній – більше 50 і дрібний – більше 75 відсотків.

За ступенем вологості

Вологість - не стійка ознака, вона змінюється під впливом погоди, рівня ґрунтових вод, механічного складу, рослин, які ростуть на ґрунті. Ступінь вологості впливає на вираженість та інших морфологічних ознак.Так, у вологої землі темніший колір, ніж у сухий. Рівень вологості впливає і на структуру та складання ґрунту.

Визначити вологість можна за відчуттями, які вона створює при дотику: суха порошить, немає відчуття холоду; волога здається прохолодною, не порошить; волога на дотик холодна і мокра, при підсиханні набуває світлішого кольору, при стисканні зберігає форму. Сирий ґрунт при стисканні утворює тістоподібну масу, з якої виділяється вода; мокра набуває плинності, при стисканні грудки з нього виділяється вода.

За ступенем щільності

Щільність - основний показник, який визначає міцнісні та деформаційні властивості піщаних ґрунтів. На цей показник впливають коефіцієнт пористості, питомий та умовний опір при статичному та динамічному зондуванні.

Де її застосовують?

У піщаному або з великою кількістю піску грунті добре укорінюються живці, відмінний урожай дають коренеплоди, оскільки м'яка земля не перешкоджає проникненню коренів та розростанню коренеплоду.

На ділянці в пісок можна посадити декоративні квіти та хвойні рослини, як чагарники, так і дерева, овочі та бобові, ягідні чагарники, всі види культурних рослин, які мають розгалужене та глибоке коріння. Ці ж рослини не тільки добре почуваються на піщаному ґрунті, але й зміцнюють його корінням, роблять його щільнішим, стійкішим. Виноград також добре росте на грунті з піском і менше схильний до захворювань.

Як покращити?

Для поліпшення міцнісних та інших характеристик піщаних ґрунтів в них вносять глину, якою має бути не менше 30 %. Додавання глини дозволить піщаній землі менше розсипатися, покращить утримуваність поживних елементів, що зробить її родючим.

Обов'язкова умова покращення землі – внесення добрив мінеральних та органічних. Додавати добрива найкраще навесні, при осінньому внесенні більша частина може бути вимита в нижні шари і стане недоступна рослинам.Свіжий гній та торф можна вносити перед зимою. При удобренні рослин протягом сезону дозувати та вносити суміші потрібно обережно, у піщаному ґрунті контакт з корінням відбувається легше, і концентроване добриво може спалити коріння.

Відмінний компонент для покращення цього різновиду ґрунту - деревна зола, яка є джерелом мінеральних елементів і нейтралізує реакцію ґрунту. Попелю не обов'язково перекопувати, досить рівномірно розсипати по поверхні, тала вода та дощі принесуть її на потрібну глибину, прямо до корінців рослин. Вносити органіку, золу чи мінеральні добрива потрібно щороку.

Піщані ґрунти найтепліші, легкі та повітряні, через що їх зручно обробляти. Але також потрібно докласти зусиль для підвищення їхньої родючості. Постійний догляд та виконання правил агротехніки дозволять стабільно отримувати на таких ділянках непоганий урожай.

Рекомендуємо