Квіти, трави

Перстач прямостоячий: корисні властивості та протипоказання, як застосовувати

Anonim

Лікарські рослини можуть бути не менш ефективними, ніж препарати, отримані штучним способом. Але при цьому вони не мають стільки протипоказань та побічних ефектів. Корисні властивості та протипоказання перстачу прямостоячого давно відомі народним цілителям. Відвари та настойки рослини застосовувалися при шлунково-кишкових розладах, кровотечах внутрішніх та зовнішніх.

Зовнішній вигляд рослини

Перстач прямостоячий, або калган-трава, відноситься до сімейства Рожевих. Тоне стебло піднімається над землею на висоту 15-50 сантиметрів.У прикореневій зоні листові платівки розділені на 3 або 5 частин, мають черешкове прикріплення до стебла. На стеблі листя трійчасте, сидяче. Кореневище потужне, циліндричної форми.

Квітки жовтого кольору розташовуються на верхівці. Діаметр віночка – в межах 2 сантиметрів. За кількістю пелюсток (4) у віночку відрізняють від інших видів перстачу. Плід – горішок, в якому дозріває від 5 до 12 насінин. Період цвітіння – травень-серпень. Насіння дозріває у серпні-вересні.

Хімічний склад перстачу прямостоячого

У лікарських цілях використовують усі частини рослини, але переважно коріння калгану. Корисні властивості перстачу прямостоящого визначаються наявністю в ній:

  • дубільних речовин;
  • ефірних масел;
  • флавонідів;
  • сапонінов;
  • камеді.

За вмістом дубильних речовин кореневища перстачу не поступаються корі дуба.В'яжучий смак та терпкість настоям надають таніни, високомолекулярні фенольні сполуки з широким спектром дії. Лікарський ефект танінів полягає у протимікробній дії, купіруванні кровотеч (зовнішніх та внутрішніх).

Цинеол, що міститься в ефірній олії, має антисептичну та відхаркувальну дію. Флавоніди - рослинні пігменти, близькі за структурою та хімічним складом до гормонів, у лікарських цілях корисні як антиоксиданти. Тритерпенові сапоніни (глікозиди) благотворно впливають на імунну, репродуктивну систему організму людини.

Камедь - високомолекулярний вуглевод, що має знеболювальну, ранозагоювальну, протизапальну властивість.

Ареал проростання

Перстач прямостоячий невибагливий до ґрунтів, зустрічається на луках, узліссях, у підліску на всій європейській території Росії до Алтаю.

Лікувальні властивості квітки

Хімічні компоненти калган-трави мають в'яжучу, кровоспинну, протизапальну, антимікробну дію. Лікувальний ефект проявляється при прийомі препаратів з перстачу внутрішньо, місцево та зовнішньо.

Для жінок

Перстач прямостоячий корисний жінкам при маткових кровотечах, оскільки знижує проникність капілярів і звужує судини. Як місцевий засіб використовують для спринцювання при ерозії шийки матки, кольпіті, вагініті.

Для чоловіків

Чоловікам калган-траву рекомендують при проблемі з потенцією, репродуктивною функцією.

Як і коли краще збирати рослину?

Квітки, листя, стебла перстачу прямостоячого збирають у травні-серпні, щоб відрізнити від інших видів перстачу за квітками. Жовтий колір і 4 пелюстки - основна видова ознака перстачу прямостоячого.Кореневища викопують пізньої осені або напровесні. Пошкоджене коріння не використовують.

При яких захворюваннях корисно приймати?

Захворювання, при яких призначення перстачу прямостоячого дають позитивний терапевтичний ефект:

  • гастрит;
  • виразкова хвороба шлунка;
  • ентерит;
  • ентероколіт;
  • дизентерія;
  • виразка дванадцятипалої кишки;
  • холецистит;
  • цироз;
  • хронічний гепатит;
  • запалення в матці;
  • ерозія шийки матки;
  • запалення ясен;
  • миндалин (гострі та хронічні);
  • геморой;
  • рани та опіки;
  • шкірні захворювання (дерматит, екзема).

Витяжки з кореневища мають знеболювальну дію.

Калган у народній медицині

У народній медицині властивості лікарської рослини давно відомі та широко застосовувалися. Сучасні біохімічні дослідження показали, що використання калган-трави обґрунтовано.

Лікарською сировиною є сушені коріння, свіжі та сушені квіти, листя та стебла перстачу.

Відвар при цирозі

Для приготування відвару корінь подрібнюють у кавомолці або розбивають молотком. На 20 мл охолодженої кип'яченої води буде потрібно 1 столова ложка порошку. Суспензію скляній тарі під щільною кришкою встановлюють на водяну баню при температурі води 50 градусів. На повільному вогні доводять воду до кипіння і витримують 15 хвилин.

Дають відвару охолонути до 60 градусів, після чого проціджують, віджимають, доливають кип'яченої води до 200 мілілітрів. Приймають по 1 столовій ложці за 10-15 хвилин до їди. Зберігається відвар у холодильнику не більше 3 діб.

Настій від ревматизму та подагри

Подрібнений корінь (2 столові ложки) всипають у ємність і заливають 500 мл води. Кип'ятять на слабкому вогні під кришкою 20 хвилин. Остуджують, проціджують. Ліки приймають по 1/3 склянки щодня до їжі. При загостренні дозу зменшують наполовину. Після настання ремісії препарат приймають у попередньому обсязі.

Настій від дизентерії

При дизентерії настій перстачу приймають, якщо хвороба протікає у легкій формі (без високої температури та кров'янистих виділень у калі). До меленого кореневища додають квіти та листя. Загальний обсяг лікарської сировини на склянку окропу - 2 столові ложки.

Суміш доводиться до кипіння і витримується на слабкому вогні 10 хвилин. Приймають засіб по 1 столовій ложці 5 разів у перші 3 дні, потім кожні 3 дні знижують дозу на 1 ложку. Якщо симптоми хвороби не проходять, необхідно медикаментозне лікування.

Настоянка від кровотеч

При маткових кровотечах, що супроводжуються сильними болями, настоянку готують із насіння перстачу на молоці. На 250 мілілітрів молока покладається 1 чайна ложка висушеного насіння. Суміш кип'ятять 5 хвилин, охолоджують і проціджують. Отриману настойку випивають за 2 прийоми: вранці та ввечері, до сніданку та перед сном.

У разі шлункових або кишкових кровотеч настій готують з кореня та насіння льону: по 1 столовій ложці на 200 мілілітрів окропу. Ємність накрити кришкою і поставити запарюватись на 3-4 години під щільним укриттям. Приймати до їди 3 рази на день по 1 столовій ложці.

Перстач прямостоячий використовують при лікуванні туберкульозу з кровохарканням. Настій готують із подрібненого кореня або в суміші з шавлією (травою) та гвоздикою ефіопською. У першому варіанті 20 г кореня (порошку) кип'ятять у 250 мілілітрах води.Після проціджування приймають по 1/3 склянки 4 десь у день півгодини до їжі. У другому варіанті всі компоненти подрібнюють, беруть по 1 столовій ложці, заварюють у киплячій воді протягом 7 хвилин. Лікарська доза - 1 столова ложка 4 рази на день.

Мазь від опіків та виразок

Мазь готують на основі оливкової олії холодного віджиму. 150 мілілітрів олії та 10 грамів порошку з кореня витримати на водяній бані 30 хвилин. Залишити на добу за кімнатної температури. Перед нанесенням слід добре перемішати мазь.

Відвар від судом та правця

Відвар, приготований з усіх частин рослини, має знеболювальну властивість. Корінь подрібнюють молотком або в кавомолці. Трав'янисту частину, насіння та квітки беруть цілими. Поміщають всі компоненти в емальовану ємність у співвідношенні: 10 г порошку кореня, 20 г листя і стебла, по 5 г квіток і насіння.Заливають вміст окропу (1 літр). На слабкому вогні кипіння підтримують протягом 5 хвилин. Знімають із плити, вкривають на добу щільним, теплим матеріалом. Приймають у теплому вигляді вранці та ввечері по ½ склянки.

Настоянка від шлункових розладів

Для приготування настоянки знадобиться 200 мілілітрів 70 % етилового спирту, частина кореня калгану (приблизне співвідношення 10:1). Місткість зі спиртом і калганом поміщають на 14 днів у темне, тепле місце для наполягання. Готові ліки перед вживанням розводять водою. Одноразова доза – 30-40 крапель. Кількість прийомів - 5 разів на день.

При виразці шлунка настоянку готують на горілці. На 0,5 літра 40% етилового спирту знадобиться:

  • листя та стебла перстачу - 1 столова ложка;
  • чебрець - 1 столова ложка;
  • м'ята водяна - 1 столова ложка;
  • шавлія - 1 чайна ложка.

Настоюють 3 тижні у теплому, темному місці. Курс лікування – 10 днів по 10 мілілітрів перед їжею. Перерва у прийомі – 10 днів. Повторний курс При гепатиті та цирозі зі складу настойки виключити чебрець.

Відвар від стоматиту

При захворюваннях ротової порожнини готується відвар для полоскання. Корінець (20 грамів) необхідно дрібно подрібнити, залити 0,5 літра холодної води. Закрити кришкою, поставити на повільний вогонь та довести до кипіння. Через 15 хвилин зняти з вогню, остудити. Полоскати теплим відваром 3-4 рази на день.

Відвар від діареї

Розлад у роботі кишечника лікують відваром із суміші:

  • кореня перстачу;
  • кровохлібки;
  • трави грициків.

Між інгредієнтами витримується співвідношення 1:1:2. Суміш подрібнюють. Дві столові ложки порошку заливають склянкою води кімнатної температури, доводять до кипіння і витримують на повільному вогні 20 хвилин. Протягом дня приймають по ¼ склянки 3 рази.

Настойка для потенції

Калганова настойка на горілці має тонізуючу, загальнозміцнюючу властивість. Корінь (20 г) протягом місяця настоюється в 0,5 літрі горілки в темному місці. Напій набуває коньячного кольору та смаку. Корінь видаляється, горілка проціджується. Перед обідом рекомендується приймати по 30 мл настойки.

Екстракт калгану

Спиртову витяжку калгану використовують для лікування жовчовивідних шляхів. Водний екстракт призначають для нормалізації роботи щитовидної залози при дифузному зобі.

Детальніше про застосування у жінок

Відвари, настоянки з калгану застосовують для лікування прищів, вугрів, при жирній шкірі та волоссі. Відвар перстачу можна додати в міцелярну воду (в співвідношенні 1:4) і використовувати вранці та ввечері замість вмивання при висипі вугрів.

Навесні та влітку настій можна готувати зі свіжих квітів, листя та стебел. В осінньо-зимовий час препарати готують з коріння.

Для тонкої, чутливої шкіри обличчя корисні щоденні ополіскування, компреси з відвару/настою на 15-20 хвилин. Сальність волосся зменшиться, якщо у воду для ополіскування додавати настойку з калгану.

Протипоказання та побічні ефекти

Всі препарати з перстачу прямостоячого мають гіпотензивний ефект. Людям з низьким тиском не рекомендується приймати ліки з калгану усередину. Протипоказано застосування відварів, настоянок усередину особам, які страждають від запорів. Передозування викликає блювоту та різь у животі.